Хлопець із камерою на шоломі

Що сталося і як це виглядало

Три епізоди за дві доби: Ostrołęka, Sierpc, Leszczydół-Nowiny. Потім пішли чутки про «Криваву п'ятницю», які розліталися через TikTok, Discord і WhatsApp. Поліція каже, що ніякого організованого челенджу не існує. Я їй вірю. Але подивіться, чого досягла сама лише чутка. У Wyszków зачинилися школи, в інших місцях, зокрема в Mińsk Mazowiecki, Pułtusk і Legionowo, перейшли на дистанційне навчання або закрилися частково, батьки залишили дітей удома. У п'ятницю ніхто не дістав ножа, а державна машина все одно захиталася. Уряд Туска й опозиція цілий день з'ясовували, хто тут за старшого.

Хаос без виконавця — найдешевша зброя з усіх можливих.

Український дзеркальний образ

Хто стежить за війною в Україні, цей сценарій знає напам'ять. З 2022 року російські спецслужби вербують підлітків через Telegram, нерідко за кишенькові гроші. Спершу завдання здаються дрібницею: сфотографувати блокпост, намалювати напис. Далі підпал релейної шафи на залізниці чи військкомату, потім спалена автівка. Українські слідчі називають цих дітей «одноразовими агентами»: використали й викинули. Комусь казали, що це гра чи квест. Дехто дізнавався, хто стоїть по той бік переписки, лише коли клацали наручники.

Польща вже бачила дорослу версію тієї самої моделі. Пожежу в торговому центрі Marywilska у Warszawa та низку диверсій простежили до людей, завербованих онлайн: підготовки майже нуль, лояльності нуль, розхідний матеріал за задумом. Литва, як нагадав Качинський, також фіксувала подібні інциденти.

Де аналогія працює, а де ламається

Скажу точно, бо неохайність грає на руку Кремлю не гірше за мовчання.

В Україні підлітків спрямовують і платять їм: є куратор, ціль, переказ. У мазовецьких нападах нічого такого не видно. Вони скидаються на те, що кримінологи називають наслідувальним насильством: субкультура, яка боготворить попередніх убивць, винагороджує стримінг і живиться ізоляцією. Учень з Ostrołęka із саморобною вибухівкою і хлопець із камерою належать до цього світу, а збудували його не в Москві. Він виріс із американських фан-спільнот шкільних стрільців, форумів про справжні злочини та ігрових ком'юніті.

Але є й некомфортна частина. Державі, що хоче нашкодити Польщі, не треба вигадувати цю екосистему. Досить її підгодовувати: розганяти відео, закидати чутку про «Криваву п'ятницю», штовхати польськомовні акаунти, що возвеличують нападників. Російські медіа вже робили так під час інших європейських криз, а тон постів про «челендж», багато з яких, за повідомленнями, писали з-за кордону, лягає в цю схему. Роль Росії, якщо вона була, імовірно, не лялькаря, а палія в сухому лісі. Вона не підпалює кожне дерево. Вона роздмухує те, що вже тліє, й дбає, щоб усі побачили дим.