Між Сциллою і Харібдою

Адам Глапіньський потрапив у вузьку протоку. З одного боку — ціни, які знову поповзли вгору. З іншого — економіка, яка не любить дорогих грошей. Керувати кораблем доводиться за вітром, що дме за тисячі кілометрів звідси.

Шок, який прийшов здалеку

Рада з монетарної політики 7 жовтня залишила ключову ставку на рівні 3,75%. Наступного дня Глапіньський пояснив причину. Здорожчали енергоносії через конфлікт на Близькому Сході. За попередньою оцінкою, вереснева інфляція склала 4,0% у річному вимірі. Це вище за верхню межу цільового коридору, тобто 3,5%.

Для порівняння: у червні польська інфляція ще сиділа рівно на 2,5%, тобто в середині мети. Мінус одне літо, плюс півтора відсоткового пункту. Колись польська економіка спокійно вдячно вдихала дезінфляцію, а тепер змушена думати про зворотне.

Механіка тут майже шкільна. Війна і проблеми з перевезеннями на Близькому Сході дорожчають нафту. У Польщі дорожчають бензин і дизель. Потім дорожчає все, що треба кудись довезти: хліб на полицях, будматеріали на об'єкті, деталі на заводі. Але між першим і останнім ланцюг довгий, і Глапіньський каже, що на 8 жовтня переконливих ознак поширення цього шоку на інші галузі немає. Інфляція у 4% — це факт. Те, що вона піде далі, поки лише побоювання.

Банкір у позі очікування

Дилема класична. Підвищиш ставку надто рано — задушиш кредити, інвестиції та споживання. Затягнеш — інфляційні очікування вкоренюються вище цілі, і тоді їх лікувати буде набагато болючіше. Глапіньський заявив, що регулятор готовий діяти, але підвищення ставки в листопаді базовим сценарієм не назвав. Усе вирішить нова інфляційна проекція NBP, яка вийде в листопаді. Поки що це політика людини, яка тримає палець біля кнопки, але не натискає.

Варто нагадати, звідки ми прийшли. Навесні, після ударів Ізраїлю та США по Ірану і проблем з Ормузькою протокою, ринки закладали ризик підвищення ставок. Банк обрав паузу. Весь рік він виглядав обережнішим за більшість своїх колег у світі. Нині ця обережність проходить перевірку.

Податок на надприбутки і політична дуга

1 жовтня президент Кароль Навроцький підписав закон про оподаткування надприбутків паливних компаній. Раніше він заперечував проти попередньої редакції через конституційні ризики. Уряд Дональда Туска хоче спрямувати додаткові надходження на зниження цін на пальне. Президент, підписуючи закон, одразу нагадав уряду про його обіцянку: бензин і дизель мають подешевшати.