Тиша перед негодою

Почнімо з цифр, які майже радують. У другому кварталі польська економіка зросла на 3,9% у річному вимірі, а до попереднього кварталу на 1,0%. Мало який європейський міністр фінансів від такого відмовився б. Та інфляція у вересні сягнула 4,0% проти 3,4% у серпні, і левову частку «внесло» пальне. Нацбанк 7 жовтня залишив ставку на рівні 3,75%, і вибору в нього фактично не було. Відсоток нафти не додасть. Він лише притисне внутрішній попит, а таке задоволення у Варшаві зараз нікому не потрібне: держава й так багато позичає на оборону та інфраструктуру. До того ж злотий трохи просів: офіційний курс євро зі 4,3775 у п'ятницю піднявся до 4,3889 у понеділок. Дрібниця, але імпортери пального й обладнання відчувають такі дрібниці першими, у власній марже.

Тепер інша нитка. Прем'єр Туск повідомив про 135 затриманих після хвилі нападів на школи. Перевірено близько 80 тисяч освітніх об'єктів, до патрулювання залучено приблизно 20 тисяч поліцейських. Ці 135 осіб не проходять за однією справою, і хто подає їх як єдину, той щось продає. Проте динаміка втішна: у п'ятницю занять не було у 59 школах, у понеділок у десяти. Країна може трохи видихнути, але розслаблятися ще зарано.

Мене цікавить, де зараз точиться суперечка. Уряд хоче гостріших інструментів проти небезпечного контенту в мережі й зустрічі з великими платформами. Президент Навроцький, який раніше наклав вето на закони, пов'язані з європейським Актом про цифрові послуги, говорить про конституційні межі й надмірне розростання виконавчої влади. Правда частково на боці обох, і саме тому питання таке складне. Закон, що дає директорам шкіл більше повноважень, а платформам більше відповідальності, звучить чудово, доки не дочитаєш, хто і як контролює такі рішення. Сейм збереться знову лише 20 жовтня. До того часу все це розмови. Це не мало, але це ще не закон.

А тепер ширша рама. У понеділок Рада ЄС внесла до санкційних списків 826 компаній і 743 особи, це найбільший такий пакет від початку вторгнення. Ще 77 прізвищ додано за організацію російських «виборів» на окупованих українських землях. Водночас «енергетичне перемир'я», яке оголосив Дональд Трамп, нічого не зупинило. Київ нарахував удари щонайменше по шести енергетичних об'єктах, а Москва навіть не визнає, що перемир'я існує. Режим тиші, який існує лише в пресрелізі однієї зі столиць, це чутка під прапором.

Решта новин вкладається в той самий візерунок. МВФ тепер прогнозує зростання світового ВВП на 3,1% цього року і 3,4% наступного, підвищує оцінку для єврозони до 1,1% і знижує для Китаю до 4,5%. Китайські автовиробники у вересні продали вдома на 28,1% менше машин, а експортували на 73,2% більше, і це добре показує, куди тече надлишок потужностей. В Америці обшукали будинок конгресвумен Ільхан Омар у справі про імміграційні порушення, яку її партія вважає політичною, а Вашингтон засудив санкції Пекіна проти міністрів Парагваю та Белізу, ще один розділ довгої тайванської історії. А ближче до нас: інноваційний фонд НАТО обсягом 1 млрд євро пускає коріння у Варшаві, і першими в його списку стоять дрони, розвідувальні системи й технології подвійного призначення. Це загальний пул, а не чек на ім'я Польщі. Проєктам доведеться виборювати ці гроші.